Майстер-клас "Розмалюю писанку, розмалюю..."


Писанка – це неповторне багатство.

Його треба берегти,як безцінний скарб.

Нам слід пишатися ним перед усім світом

О.Довженко

/Files/images/IMG_0158.JPG У житті кожного християнина Великдень – свято особливо шановане та величне. Ми святкуємо його з відкритою душею і чистим серцем, глибокою надією на перемогу добра.А одним з елементів обрядової традиції найдорожчого з свят є писанка, популярність якої зростає з кожним роком. З сивої давнини бере свій початок писанкарство.Про писанку існує багато легенд. Одна з них говорить про те, що доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть люди на землі щороку. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли не стануть їх писати, тоді зло у вигляді диявола звільниться із своїх пут і знищить увесь світ. На пам’ять про це пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують як великі скарби.Напередодні Великоднябібліотекар Попільнянської бібліотеки-філіїДзіневська Людмила Іванівнаразом з вчителями та учнямиПопільнянської школи провели майстер-клас з виготовлення писанки.Учнііз особливим задоволенням прослухали цікаву розповідь про історію писанки та чим вона відрізняється від крашанок, дряпанки, крапанок, а також ознайомили із технікою виконання цього прекрасного виробу.З давніх-давен батьки дарували писанки дітям, дівчата – хлопцям, господині – дорогим гостям. Народ вірив у те, що людина, яка потримала в руках писанку (або її виготовила своїми руками), ніколи не зможе чинити зла.

Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому під час роботи над писанкою в класі панувала тиша. Незвичайно для учнів тримання писачка в руках. Але затамувавши подих, писачок ніби сам виводить із воску геометричні і рослинні орнаменти. Далі яйця фарбують. Послідовність кольорів визначають окремо для кожного випадку, але завжди за принципом «від найсвітлішого – до найтемнішого».

Нарешті робота завершена. Тож котися, писанко, у світ людям на добро, на щастя, на долю!


Єднаєм душі словом Кобзаря



/Files/images/1.JPG Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас. І щороку новим, неповторним. Як весна оновлює природу, так і поезія Тараса Шевченка оновлює наші серця, вчить бути милосердними і любити свою Україну.

З нагоди 204 - ї річниці від дня народження великого українського поета у фойє Попільнянського центру культури і дозвілля відбувся літературно-музичний вечір "Єднаєм душі словом Кобзаря".

Цікаво, з поетичними нотками ведучі розповідали про життя українського генія./Files/images/2.JPG Впродовж всього заходу глядачі мали змогу переглянути мультимедійну презентацію «Життя та творчість Т.Г. Шевченка».

На заході діти читали твори Тараса Шевченка написані в різні роки: в кріпацтві, на засланні в степах Казахстану, в Петербурзі. В кожному слові нашого незабутнього Кобзаря – весь зміст його нелегкого, але яскравого життя. Любити свою Україну, свій народ, всім своїм життям приносити користь людям – такий приклад залишив Тарас Шевченко всім наступним поколінням українців. Вокальний ансамбль «Любава» Попільнянського ЦКД виконував пісні покладені на вірші Шевченка «Думи, мої, думи…», «Садок вишневий коло хати…».

В залі бібліотекарями була організована книжкова виставка «Лунай, брини Шевченка слово, над Україною злітай». На ній представлені літературні твори, які показують поета творцем епічних поем, глибоким ліриком і видатним драматургом, художником, портретистом. Бібліотекарі Людмила Пилипчук та Наталія Яскажук вдало переплели презентацію книжкової виставки із виразним читанням уривків з поем Шевченка.


ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА



/Files/images/DSC07263.JPG 6 грудня у Попільнянській гімназії №1 працівники Попільнянської ЦБ та ЦДБ провели урок права "Знати, щоб не оступитися". Мета уроку- формування позитивного ставлення до здорового способу життя та профілактикакримінальної відповідальності неповнолітніх.Про користь занять спортом та своє захоплення, розповівТОСКАЛЮК ПЕТРО УСТИМОВИЧ - Заслужений майстер спорту України, Заслужений майстер спорту міжнародної конфедерації серед майстрів гирьового спорту, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, Заслужений тренер гирьового спорту, Герой спорту, рекордсмен Книги рекордів Гіннеса.


"Децентралізація як шлях прогресу: публічна бібліотека в житті місцевої громади"



/Files/images/DSC07231.JPG 5 грудняу фойє Попільнянського Центру культури і дозвілля представники органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Попільнянщини, Житомирського регіонального відділення Асоціації Міст України ( АМУ) та бібліотекарі зібралися на конструктивний діалог «Децентралізація як шлях прогресу: публічна бібліотека в житті місцевої громади» аби прийти до спільної думки, що бібліотека в умовах децентралізації є головним соціокультурним центром та інформаційним посередником між владою та громадою. Зустріч відбулася в рамках проекту ПУЛЬС. Проект виконується Асоціацією міст України в партнерстві з Радою Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX/Україна), яка сприяє партнерству та ефективному діалогу між органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, громадськими організаціями та громадами і покликаний підвищити обізнаність громадян та їхнє розуміння реформи місцевого самоврядування.

«Децентралізація – найактуальніша тема сьогодення. Оскільки сучасна бібліотека є потужним інформаційним центром та «інтелектуальним посередником» між людиною та інформацією, саме тому ініціює такі заходи», - вважає Валентина Можарівська, директор Попільнянської ЦБС.

Завідуюча Попільнянською ЦДБ Людмила Пилипчук зауважила: "Сучасні діти потребують нових бібліотечних послуг, і ми, фахівці, готові до позитивних змін і модернізації, слово і підтримка - за громадами".

А Олена Ковбаса, завідуюча організаційно-методичним відділом Попільнянської ЦБ, розповіла як зробити бібліотеки конкурентоспроможними та перетворити їх з непопулярних інституцій на дружній і комфортний простір, де читачі почуватимуться зручно та невимушено.

З мультимедійними презентаціями «Діяльність Житомирського РВ АМУ у рамках проекту «Пульс» та «Участь громади у прийнятті владних рішень» виступили директор регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Кухарська і регіональний консультант з комунікацій у Житомирській області Світлана Прокоф’єва.

Т.В.Кухарська розповіла про цілі і завдання Асоціації, наголосивши, що АМУ є потужною організацією, яка довела свою спроможність захищати інтереси місцевого самоврядування на національному та європейському рівнях.

С.І.Прокоф'єва в свою чергу розповіла про участь громадськості у житті громади та її вплив на прийняття відповідних рішень, про форми безпосередньої участі територіальної громади у здійсненні влади та механізми впливу громадян на місцеву владу.

Тетяна Середа, заступник голови Попільнянської селищної ради, зауважила: «Настав новий етап розвитку бібліотек і соціальне партнерство в контексті взаємодії бібліотечних установ з органами влади є важливим, щоб відповісти на питання «Як влада бачить роль і місце бібліотеки в умовах децентралізації та успішного розвитку ОТГ".

Попільнянський селищний голова Можарівський О.О., голова Попільнянської районної ради Боровський П.А., головний методист Житомирської обласної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича Галина Козаченко у своїх виступах акцентували увагу на те, що децентралізація - дійсно шлях прогресу, а О.О.Можарівський додав, що Попільнянська ОТГ увійшла в перші тридцять успішних ОТГ по Україні. Далі продовжили активно обговорювати питання функціонування бібліотеки в умовах ОТГ і як налагоджувати конструктивну співпрацю бібліотечних установ з владою та громадськістю.

В процесі конструктивного діалогу було досягнуто головну мету заходу: публічна бібліотека дійсно впевнено виступає посередником між місцевою

владою та громадою і є інформаційним центром розвитку ОТГ. А тому органи місцевого самоврядування будуть сприяти в свою чергу підтримувати їх успішне функціонування.

P.S. Конструктивний діалог нарешті відбувся. Проходив він в офіційній обстановці, як того потребує досить серйозна тема "децентралізації", але з невеликою святковою паузою. Усіх працівників органів місцевого самоврядування з їхнім професійним святом привітали гарними піснями працівники Попільнянського Центру культури і дозвілля, а бібліотечні працівники вручили коровай селищному голові О.О.Можарівському та додали багато позитиву жартівливою сценкою ""Модернізовані" читачки".

Довідка:ПроектUSAID«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (PULSE). Впроваджує Асоціація міст України (АМУ) в партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінівIREX/Україна за фінансової підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID).#USAID#PULSE#IREX#АМУ#ПУЛЬС



Зустріч з цікавою людиною


Є люди, чий незаперечний талант, природний розум, допитливість, відкрите щире серце, невичерпна енергія визначають духовну атмосферу навколо та благотворно впливають на діяльність усіх оточуючих. І спілкуватись з такими людьми надзвичайно приємно. Такими людьми є подружжя Алєксєєнків : Юрія Герасимовича та Людмили Борисівни./Files/images/DSC05821.JPG

Нещодавно в приміщенні територіального центру соціального обслуговування Попільнянської РДА відбулась зустріч з Юрієм Герасимовичом Алєксєєнком - майстром народної творчості, звання якого він отримав в грудні 2011 року. Зустріч була організована працівниками територіального центру та Попільнянської центральної районної бібліотеки. Юрій Герасимович - талановита людина, яка вже протягом 15-ти років займається вишивальним мистецтвом. Учасники зустрічі мали можливість познайомитися з творчістю Юрія Герасимовича в актовій залі терцентру, де була представлена частина власної колекції вишитих картин. Це портрети, пейзажі, натюрморти, ікони. Вони вирізняються надзвичайним смаком та позитивною енергетикою митця, що передається через його картини людям.

В своїй розповіді про себе, про свою рідню з демонструванням на мультимедійному екрані фото домашнього архіву цікавим моментом стало те, що Юрій Герасимович є нащадком Івана Огієнка – визначного ученого-історика, поета, громадсько-політичного і церковного діяча. Мають подружжя Алєксєєнків двох дочок та трьох внуків. Старша дочка розділяє захоплення батька. Спілкуючись з аудиторією, розповідав Юрій Герасимович і про своє захоплення вишивкою. У його доробку не один десяток картин, які експонувались на численних виставках районних та обласних свят.

Про захоплення односельчанина розповіла і завідуюча сільською бібліотекою с.Квітневе Пашинник Любов Іванівна, а розповідь дружини Юрія Герасимовича Людмили Борисівни була про любов і долю, про найважливіше у житті кожної людини – сім’ю, родину, що було надзвичайно зворушливо.

Давно відомо, якщо людина талановита, то вона талановита у всьому. Юрій Герасимович не тільки наділений талантом вишивати, але на зустрічі подарував всім присутнім свій чарівний голос. У його виконанні звучала пісня «Про рушник», «Берега, берега…» та ін. Зал, слухаючи митця, підспівував йому, поділяючи з ним радість і печаль.

Свої пісні подарували всім присутнім учасники колективу «Надвечір’я».

Взагалі, між учасниками зустрічі панувала довірлива, хвилююча, щира атмосфера, а спілкування з Юрієм Герасимовичем показало, що справжнє мистецтво - вічне і, що наш гість – багатогранна людина. Ми пишаємось, що маємо такого земляка.

Тож побажаємо Юрію Герасимовичу творчого натхнення, успіхів, родинного благополуччя, здійснення всіх задумів і мрій.


«Бібліотеко! Ти – мудрість всіх віків, хранителька добра!»


/Files/images/зображення 012.jpg Вересневого ранку у фойє будинку культури з нагоди професійного свята зібрався дружній колектив бібліотекарів району. Прибраний квітами зал зустрічав гостей, радуючи експонатами виставки «Книжкові берегині на всі руки майстрині». Тут і плетені гачком серветки та гаманці, і вишивка – хрестиком та бісером, і цікаві барвисті композиції з солоного тіста та інше. Поряд з імпровізованою сценою погляду присутніх відкривався стенд з назвою свята – «Неопалима купино! Ти мудрість всіх віків, хранителька добра!». Ведучі привітали колег теплими словами та віршованими рядками.

На початку свята згадали ветеранів бібліотечної родини, яких вже немає серед живих. Присутні переглядали на екрані фото своїх колег і наставників та вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

З пісенними подарунками завітали на свято колективи районного будинку культури та будинку культури з Котлярки.

А ще присутнім запропонували справжню мандрівку часом – на екрані один за одним мерехтіли кадри минулих років з різних бібліотек району та різноманітних подій, які відбувались у великій бібліотечній родині. Перегляд супроводжувався веселим сміхом, вигуками та зойками.

На свято завітали і наймолодші книголюби - вихованці дитячого садочка «Берізка». Діти підготували для працівників бібліотек зворушливі віршовані вітання.

А яке ж свято в Україні проходить без запашного короваю? Цього дня їх було аж два.

Свято пройшло у чудовій дружній, майже родинній атмосфері. Згадувались різні моменти життя колективу, колишні колеги – пенсіонери та ті, хто змінив роботу, але назавжди залишився членом великої бібліотечної сім’ї.

Сміх та дружні розмови лунали і після завершення свята. Хочеться побажати усім цим чудовим людям , справжнім професіоналам і надалі залишатись такими ж світлими та позитивними, на радість як своїм близьким, так і читачам.


"Романівська весна"

знову зустрічала гостей


/Files/images/DSC05181.JPG Теплий сонячний суботній ранок після дощових днів став справжнім подарунком для мешканців Романівки та гостей села. Адже саме в суботу, двадцять першого травня, музей Максима Рильського вкотре зібрав шанувальників творчості видатного поета, перекладача, громадського діяча на «Романівську весну».

На початку заходу традиційно відвідали кладовище, щоб покласти квіти до могили родини Рильських. Вшанували і загиблого захисника України Олександра Олійника. Нещодавно на могилі військового було встановлено пам’ятник, тож саме в цю суботу отець Михайло Ільницький освятив його.

Після покладання квітів та молебню гості свята повернулись на подвір’я музею. Мелодійно, дзвінко та святково лунали вітання від артистів, які приїхали з різних куточків Попільнянщини. А ще пісенний дарунок привіз хор із Фастівщини. Розмаїття мелодій, різноманітність репертуару та стилів виконання заворожували. Голоси то зливались в один потік, то розливались джерелами, несучи то радість, то смуток у серця присутніх.

Родзинкою концертної програми став виступ маленьких вихованців Попільнянського дитячого садочка «Чебурашка». Діти представили глядачам хореографічну композицію «Перлина - Україна». І виконання було таким, що погляду не відвести

- впевнені, відпрацьовані і чіткі рухи, продуманий кожен крок. Можна лише уявити, скільки праці дітей і їх наставників було вкладено, скільки репетицій проведено. Винагороджували маленьких артистів гучними та бурхливими оваціями.

Як завжди, цікавинками порадували і вироби народних умільців. Незвичні картини з риб’ячих кісток, вишивка, прикраси зі стрічок, рушники та вироби плетені гачком, яскраві вбрання для ляльок та багато іншого ніби магнітом притягували погляди. Неабияку увагу привертали вироби з соломи

- плетені прикраси для волосся, вазочки для цукерок або штучних квітів, обідки, янголята.

Звісно ж завітав на свято і онук Максима Тадейовича Рильського – Максим Георгійович. Він привітав присутніх з черговою «Романівською весною», вручив подарунки учасникам конкурсу читців поезії Рильського. А ще зачитав напрочуд актуальний на нинішній час вір Максима Тадейовича. Цього твору немає в жодній збірці, адже запис було знайдено нещодавно серед речей одного з друзів поета. Максим Георгійович охоче спілкувався з гостями свята та учасниками художньої самодіяльності.


Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги


Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду книжкової панорами - «Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги», яка діє в читальному залі і присвячена 71 річниці з дня Перемоги. Битва з фашизмом – далека історія для більшості сучасників. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, радощі перемог та біль втрати бойових друзів, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь. Книги, газетно-журнальні статті, представлені на експозиції, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.

/Files/images/DSC08400.JPG


До істини - Франковими шляхами

(до 160 - річчя від дня народження І.Я.Франка)

2016 рік в Україні оголошено роком Івана Франка – видатного українського письменника, поета, мислителя, публіциста, краєзнавця, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча, доктора філософії, члена Наукового товариства імені Т.Шевченка і почесного доктора Харківського університету.

З нагоди вшанування пам’яті Великого Каменяра 5 травня у читальному залі Центральної районної бібліотеки представлена книжкова виставка «До істини Франковими шляхами». Творчий доробок Франка є для нас духовною програмою і скарбом неоціненним усіх етапів історичної долі народу - минувшини, сьогодення й майбуття.

/Files/images/DSC08386.JPG


На Великдень сонце грає



Шановні користувачі нашої бібліотеки ! Прийміть найщиріші вітання з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового! Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов. Христос Воскрес!

/Files/images/DSC08385.JPG


Рукотворна краса для

весняного настрою


У перший день весни читальний зал районної бібліотеки забуяв,/Files/images/DSC04586.JPG розквітнув свіжими яскравими кольорами. Проте не весняні первоцвіти вплелися у звичний бібліотечний затишок. Розмаїттям барв заграли роботи майстринь, які представили їх на виставці «Добрих рук – прекрасне творіння». Ніби й місця в залі не так і багато, а ходити поміж експонатами можна було мало не годину. Адже кожна робота по – своєму унікальна, в кожній своя родзинка, і кожну хочеться розгледіти до найдрібнішої деталі, відчути енергетику та спробувати зрозуміти, як звичайні ниточки, стрічки, бісеринки можуть поєднатись у таку красу

Першими на виставку завітали працівники галузі культури з усього району. Екскурсанти з цікавістю розглядали творіння майстринь Попільнянщини

- Тут і вишиті ікони Наталії Димчук та Валентини Курсон, і плетені з паперу вироби Нелі Сташенко, і картини з круп Оксани Грицюк. Лариса Шарандак та Людмила Чорна представили чудові квіти – заколки для волосся, зроблені зі стрічок та тканини, Ольга Когут – шаль, виплетену гачком. Учасники гуртка «Шарм» Парипської бібліотеки продемонстрували свої роботи із солоного тіста.

Окремої уваги заслуговують роботи в техніці «декупаж», створені вмілими руками Валентини Бабич та Олени Яценюк. Напрочуд вдало та зі смаком підібрані композиції змушували надовго зупинятись і милуватись цими чудовими витворами мистецтва.

Найбільше ж у залі було представлено вишитих картин – хрестиком, бісером та стрічками. І кожна зі своїм характером: дивлячись на одні – потрапляєш у зимову казку, на інші - у дикі прерії, одні картини загадкові і таємничі, інші – відкриті, сонячні… Їх авторки – Валерія Руликівська, Тетяна Джось, Людмила Ткачук, Людмила Курсон, Жанна Гринюк, Наталія Грицюк. А Світлана Дідус, окрім картин, поділилась з гостями виставки красою вишитих рушників та плетених серветок.

Щоб усі бажаючі могли на згадку про виставку власноруч спробували створити власну картину, у день відкриття Людмила Курсон провела невеличкий майстер – клас з вишивки стрічками. «Учениці» старанно виконували всі вказівки майстрині, і, зрештою, успішно зробили перші кроки у цій цікавій і досить ефективній техніці.

Виставка рукотворної краси у читальному залі тривала три дні. А четвертого березня перемістилась у районний будинок культури, щоб радувати своїми весняними барвами усіх бажаючих та дарувати кожному гарний настрій.

/Files/images/DSC04590.JPG /Files/images/DSC04649.JPG

wym-1457612884226 - фото робіт


СВІТЛЕ БЕЗСМЕРТЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ


Довго щирими сими словами
До людей промовлятиму я…

Л.Українка/Files/images/DSC04574.JPG

Творчість Лесі Українки настільки багатогранна й плідна, що іноді навіть не віриться, що написані твори могла творити жінка, яка прожила лише сорок два роки.

У спадок майбутнім поколінням поетеса передала велику мудрість справжньої любові до України, яку вона пронесла через усе своє життя: це і переклади, і поезія, і драматичні твори, найкоштовнішою перлиною яких є драма «Лісова пісня». ЇЇ твори перекладені багатьма мовами світу, її творчість увійшла у безсмертя, Але кожен повинен відкрити поезію Лесі Українки для себе сам, узяти те, що потребує.

Напередодні святкування 145-річного ювілею Лесі Українки в __8Б__ класі Попільнянської гімназії №1 відбулася поетична година «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я...», яку підготували та провели працівники Попільнянської районної бібліотеки Ткачук Л.І., Квачук О.Б.,
Іванюк А.О. та вчителька української мови та літератури Кучківська Н.Д. Всі присутні на цьому заході на годину поринули у світ чарівної музики, живого українського слова і прекрасної лірики Лесі Українки. Біографія Лесі мелодійно перепліталася з декламацією учнями її поетичних творів. Весь урок був пронизаний легким сумом, присутнім у ліричній поезії, глибокою любов’ю до рідної землі, неньки України.

Цікавим доповненням до заходу був перегляд документального фільму «Леся Українка» та відеоролика дитячого ансамблю «Дударик», який виконав пісню на слова Лесі Українки «Вечірня година».

Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасима риса справжнього таланту від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, є національною гордістю українського народу. І думаєм, що всі, хто любить поезію Лесі Українки, вірить її пророчим словам:

Ні, я жива! Я вічно буду жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!
Як я умру, на світі западає
Покинутий вогонь моїх пісень.
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений. Горітиме удень.

То ж нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як наша шана її великій пам’яті.


«Афганістан – мій біль, моя пекуча пам'ять»


/Files/images/DSC04439.JPG

П’ятнадцятого лютого в Україні традиційно відзначається День пам’яті воїнів – інтернаціоналістів та день виведення військ з Афганістану.

Двадцять сім років тому міст над річкою Амудар’я у районі Термеза перетнув останній радянський БТР.

Так, протривавши дев’ять років, один місяць і дев’ятнадцять днів, закінчилась одна із найдовших воєн другої половини дводцятого століття. З Афганістану не повернулись 3360 українців, з яких 3280 загинули, а 80 - пропали безвісти. З Попільнянщини на цю війну було призвано 82 чоловіки. Нині на території району мешкає 76 воїнів – афганців. Вшанували пам'ять полеглих та засвідчили свою повагу живим воїнам – інтернаціоналістам і попільнянці. «Афганістан – мій біль, моя пекуча пам'ять» - саме під такою назвою працівники центральної районної бібліотеки поєднали ряд заходів, присвячених пам’яті тих, здається, ще таких недавніх подій.

Зранку старшокласники Попільнянської гімназії зібрались у музеї воїнів – афганців, де бібліотекарі разом з учасниками війни організували екскурсію. Діти уважно слухали розповідь про події в Афганістані, які довелося пережити нашим землякам. З цікавістю розглядали експонати музею, обговорюючи призначення кожного предмета, закарбовуючи у пам’яті обличчя з фотографій.

Після ознайомлення з експозицією, учні разом з ветеранами – афганцями, представниками районної влади та іншими учасниками заходу вирушили до пам’ятника загиблим воїнам.

Після короткого мітингу – реквієм та покладанням квітів захід продовжили у фойє будинку культури. Свою повагу військовим висловили голова районної ради Петро Боровський, заступник голови райдержадміністрації Ростислав Адамчук. Слово взяли голова ради ветеранів Леонід Сторожук і голова ради спілки ветеранів Афганської війни Валерій Дзюняк.

/Files/images/DSC04458.JPG

Саме їм випала честь вручити воїнам – афганцям пам’ятні медалі «25 років виведення військ з Афганістану». І, хоч дата ця минула два роки тому, кожен з нагороджених з розумінням поставився до такого запізнення – саме в той час відбувалась Революція Гідності. Нині ж багато з ветеранів афганської війни, які живуть у нашому районі, активно допомагають військовим боронити Україну на Сході. Одні займаються волонтерською діяльністю, долучаються до ремонту техніки, інші – самі захищають країну від загарбників і зрадників. Ці люди передають свій неоціненний досвід молодим бійцям і ризикують власними життями, бо не можуть лишити напризволяще батьківський край, не можуть допустити, щоб ворог топтав їх рідну землю, не вміють лишатись байдужими, коли Батьківщина потребує захисту. Тож не дивно, що і під час вручення нагород представляли військових не лише як учасників афганської війни, а й як волонтерів, майстрів, АТОвців.

Звучали розповіді ведучих, учні гімназії декламували вірші. А музичний подарунок для військових привезли сокільчанські «Соколи».

З хвилюванням слухали афганці вітання та теплі слова, які лунали на їх адресу. Спогади про пережите ледь помітним смутком раз по раз зринали в поглядах. Вітаючи один одного зі святом, бажали головного – здоров’я і миру, бо кому як не їм знати його справжню ціну.


«Їжте, гості, просимо щиро, варенички наші з сиром…»



/Files/images/DSC04238.JPG
У залі районного територіального центру соціального обслуговування знову людно. Слухачі «Університету третього віку», який створено чотири роки тому, та чимало інших пенсіонерів зібралися разом на театралізоване свято «Стрітенські посиденьки». Сценарій для нього написали працівники центральної районної бібліотеки. Основні ролі теж виконували вони. Були тут почесні гості – батьки, чиї діти захищали чи продовжують захищати Батьківщину у зоні АТО від зазіхань ворога, а також – переселенці, яких гібридна війна на Сході відірвала від рідних домівок.
Поки імпровізовану сцену не зайняли дійові особи, привертала вона увагу декораціями. Плетеним з верболозу тином, розмальованими глечиками, цвітом соняшника, вишивками, книжковою виставкою. Найбільше притягував погляди глядачів великий стіл, заставлений макітрами, горщиками, мисками, що були виповнені однією з найулюбленіших страв жителів нашого краю – варениками.
З дідів – прадідів серед українців прижилася, можна сказати, стала святою традиція зустрічати гостей хлібом – сіллю. Коли Зоя Миколаївна знайомила почесних гостей із учасниками посиденьок, хлібом – сіллю для них стали теплі, щирі слова, усмішки, оплески. У відповідь лунало дружне «Дякуємо!»
Десь далеко – далеко народилася тиха, зворушлива мелодія. Під її супровід Валентина Можарівська (за сценарієм – ведуча і водночас сусідка господарів посиденьок) разом із Людмилою Ткачук розповіли про Стрітення Господнє Ісуса Христа. А ще – про наймилішу, найкрасивішу рідну землю з червоною калиною, піснею солов’їною, безкраїми полями, які колосяться хлібами, працьовитими, добрими людьми – Божими дітьми.
Вони охоче уступили місце на сцені господарям – Одарці і Миколі (Олена Ковбаса, Микола Маєвський). Та ж як обоє прибралися! У вишиванках, Одарчині плечі огорнуті великою терновою хусткою, що цвіла квітами, а Микола незважаючи на зиму одягнув бриля. Бо ж дуже хочеться, щоб швидше прийшла весна красна.

Щиро раділи господарі усім, хто завітав на свято. Жартували, загадували загадки, наввипередки перераховували приказки, прислів’я, вихваляли страви на столі, проводили гру «Приготуй вареник».

Не міг обминути посиденьки сам цирюльник Сидір Голохвастий (Володимир Ковальчук) із комедії Михайла Старицького «За двома зайцями».

Своїми залицяннями, у якому називав Галю пташечкою, куколкою, вареничком з медом, бальзамом для душі, намагаючись вимовити ці слова, на його думку, «по – панськи», смішив глядачів до сліз. А сам мало не плакав, коли дівчина не відповіла на залицяння, втекла від нього.

Пригорщами сміху засипала залу Галина Винокурова, яка майстерно читала гуморески. Доброго настрою додавала піснями вокальна група співочого колективу тер центру «Надвечір’я». А як смакували всім вареники – з капустою, сиром, картоплею, яблуками, вишнями! Поки Одарка та її помічниці пригощали учасників посиденьок, Микола ходив услід і промовляв: «Їжте, гості, просимо щиро, варенички наші з сиром. Варенички непогані, варенички у сметані!»

Наїлися вареників, напилися узвару, наслухалися пісень та жартів, натанцювалися. Пора й по домівках розходитися. На прощання вокальна група заспівала пісню, де є слова: «Єднаймося, люба родино, хай буде довіку єдина свята Україна!» Супроводжувалася вона оплесками, які довго не стихали. Бо справді у єдності – наша сила. І ось таке невеличке, але щире, по – родинному тепле, свято також зміцнює цю силу, як наповнює річку джерельце.

/Files/images/DSC04242.JPG /Files/images/DSC04257.JPG


У Попільнянській гімназії стрічали гостей з Польщі


До старшокласників Попільнянської гімназії завітали гості з товариства "Інтеграція "Європа - Схід", створеного для поглиблення дружніх відносин, розвитку співпраці між Європейським союзом та країнами Східної Європи, а також з країнами, що зіцікавлені у спільних проектах.

Це товариство - неурядова організація, яка діє з 2010 року, реалізуючи різні міжнародні проекти. З 2011 року Товариство "Інтеграція "Європа - Схід" за підтримки Міністерства закордонних справ Польці вирішує громадські завдання, метою яких є розвиток польсько - українського співробітництва.

Зустріч у гімназії проходила в рамках Міжнародного проекту "PL + UA = EU. Польсько - українські зустрічі на шляху до об'єднаної Європи". Мета проекту - поширення польської мови та знань про сучасну Польщу. Одне з першочергових завдань - пропагування вивчення польської мови в Україні за допомогою іноваційних методів викладання польської мови як іноземної. Проект реалізується у Вінницькій, Хмельницькій та Житомирській областях. Саме тут проживає найбільше людей, які мають польське коріння. Цьогоріч було заплановано залучити до проекту близько п'ятидесяти шкіл та організацій у невеликих містечках та селищах. Тож делегація від товариства "Інтеграція "Європа - Схід" завітала і в Попільню.

Чимало уваги було приділено обговоренню освіти в Польщі. Школярі з цікавістю слухали про умови вступу до Польських навчальних закладів. Дізнались про напрямки навчання, які обирають українські студенти, про умови проживання, оплату за навчання, стипендію, можливість поєднання навчання і роботи. не оминули увагою існування різних європейських програм, за якими молодь може їздити в інші країни Європи. Гості наголосили, що українських студентів цінують в Польщі, адже молоді люди, які обирають такий шлях, зазвичай дуже працелюбні, амбітні, цілеспрямовано і впевнено йдуть до своєї мети.

Після завершення зустрічі учні Попільнянської гімназії ще довго не хотіли відпускати гостей. Розпитували детальнішепро можливість вступу до польських вищих навчальних закладів, цікавились проектами та перспективами. І, здається, як гості, так і школярі, отримали справжнє задоволення від спілкування. А дехто із старшокласників, здається навіть почав планувати своє майбутнє навчання у Польщі.


Буяла барвами Романівська весна


Щороку наприкінці травня, коли земля вбирається у шовкові зеленощі, а повітря пахне бузком та акацією, радо зустрічає гостей мальовнича Романівка.Ось і цьогоріч з'їхались на Романівську весну поціновувачі творчості Максима Рильського з різних куточків України.

І враз усе довкола заграло різними барвами святкових вбрань, засяяло усмішками, задзвеніло радісними голосами. Радували погляд роботи народних умільців у "Містечку майстрів Попільнянщини" - вишиті рушники, картини, ікони, вироби з дерева, паперу, бісеру - розмаїття технік, кольорів, матеріалів - відвідувачі зачаровано зупинялись і розглядали кожен витвір вмілих рук.

Біля пам'ятника Максиму Тадейовичу на імпровізованій сцені виступають кращі колективи району, тішать слух милозвучністю голосів та ретельно підібраними піснями. Поети зачитують вірші, відкриваючи найсокровенніше, даруючи слухачам частинку своєї душі.До мікрофона підходять гості - хто з промовами, хто зі спогадами, а хто і з подарунками.

Не оминули свято увагою радник Президента України, заслужений діяч мистецтв Юрій Богуцький, народний депутат України Олександр Ревега, народний артист України, начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Градовський. До слова також були запрошені відомий поет, державний і громадський діяч, Герой України Іван Драч, одна з засновників літературно - мистецького свята "Романівська весна" Ніла Підпала, знана письменниця з Івано - Франківська Ярослава Галик та багато інших шанованих гостей. А заступник міністра освіти України Максим Стріха вручив грамоту директору Романівської школи. Звісно, не обійшлось свято і без представника роду Рильських - онука поета Максима Георгійовича.

А ще доброю традицією стало поновлення саду, який так любив і плекав Максим Тадейович. Цього року з нагоди ювілею поета випускники Романівської школи біля музею посадили троянди та виноград. А під час свята випускники передали естафету догляду за садом першокласникам, разом поливши квіти.

Однією з окрас свята став і показ поліського народного одягу з фондів обласного краєзнавчого музею, який просто зачарував глядачів вбраннями з Житомирського полісся.


Любити рідну мову і поезію вчимося у Рильського


“Ох, слово ж ти моє, нероджене дитя, мій болю дорогий, моя блаженна муко! ” – під такою назвою проведено літературний вечір у Попільнянській гімназії №1. Організували його працівники центральної районної бібліотеки напередодні славного ювілею нашого земляка, вшанування якого проходить в Україні першого місяця весни.

Мета літературного вечора – поглибити знання про життєвий і творчий шлях М.Т.Рильського, виховувати любов до поезії, естетичний смак, повагу до загальнолюдських цінностей.

Учні 8 – 9 класів мали можливість ознайомитись із книжково – ілюстративною виставкою – портретом “Лицар поезії й доброти”, на якій були представлені видання творів Рильського та документи, що висвітлюють його життєвий і творчий шлях.

Гарними словами про Максима Рильського розпочали свято ведучі бібліотекарі Людмила Ткачук та Олена Квачук. Запрошена на вечір старший науковий співробітник літературно – меморіального музею – садиби родини Рильських у Романівці Лариса Панчук провела віртуальну екскурсію залами музею. Своєю розповіддю дала можливість поринути в бібліографічні факти про щасливі і трагічні миті життя видатного українського поета.

Перегляд відеофільму “Невідоме з історії” про особисте життя та кохання Рильського не залишив нікого байдужим.

Свої почуття до дружини Максим Рильський увічнив у власних творах.

Любов чи ні – не знаю…

Тінь, смуток, тишина,

Ніде життя не має,

На світі ти – одна…

Незважаючи на складні перипетії долі, Максим Рильський мав колосальний творчий, науковий і моральний авторитет, розуміння й любов народу. Для нинішніх поколінь він

- поет мудрець, глибокий філософ, неперевершений перекладач, тонкий лірик.

У пам’яті нащадків Максим Рильський залишиться людиною, яка у важкі часи обстоювала і захищала українську культуру, її самобутність, зробивши вагомий внесок у її розвиток.

/Files/images/DSC03361.JPG


Не пересихає джерело людської щедрості


Цього року у районі, як і всій країні, проводиться значно менше щорічних свят. На Сході лунають вибухи, постріли, гинуть наші військовослужбовці та мирні жителі Донеччини та Луганщини, тож українцям не до святкувань. Та все ж біля районного будинку культури зібралося багато людей. Вони слухали музику, пісні, ласували домашньою випічкою, милувалися вишивками, картинами, роботами з бісеру бібліотекарів та вихованців Попільнянського центру дитячої та юнацької творчості, переглядали книги... А найголовніше - жертвували гроші на допомогу нашим воїнам, які нині боронять Україну від терористів та найманців.

На благодійну акцію "Ми за мир! За єдину Україну" - прийшли і попільнянці, і жителі інших сіл району. У цей день відзначали ще й Всеукраїнський День бібліотек і Міжнародний День музики.Ми зібралися, щоб долучитися до великої справи, до якої причетний кожен небайдужий українець.

І ось хвилююча мить. Із скриньки на скатертину висипали гроші, перерахували. На допомогу військовослужбовцям зібрано 13 тисяч 812 гривень. Радісно на душі, адже за ці гроші для них буде закуплено такі необхідні речі, які дозволять зберегти здоров'я та швидше повернутися додому із перемогою. Тільки б не пересихало джерело людської щедрості, тільки б і надалі люди підтримували наших воїнів.

Попільнянська центральна районна бібліотека, попільнянського району, Житомирської області, смт.ПопільняКерівники району та народний депутат А.Лабунська біля виставки робіт бібліотекарів району


"Європейські перспективи України"

(До дня Європи)


16 травня 2014 року в читальному була представлена виставка "Європейські перспективи України" (До дня Європи)

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Щорічне відзначення згаданого заходу в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 р. № 339, яким встановлено третю суботу травня датою святкування в Україні Дня Європи.

Багаторічній досвід організації Дня Європи в Україні вказує на те, що цей День поступово стає справою державного значення і відіграє непересічну роль у формуванні громадської думки в Україні про майбутнє нашої держави в європейській сім’ї народів

./Files/images/DSC02370.JPG


Уклонімось низько до землі тим,

хто в серці вічно буде жити


Батьківщину від загарбників захищало 14477 наших земляків. 4377 загиблих смертю хоробрих односельчан та 1954 визволителі, що лежать на попільнянській землі - ось неповна плата за свободу нашого району.

З ратних полів другої світової не повернулися 300 жителів селища Попільня, 286 - Корнина, 302 - з Ходоркова, по 213 - з сіл Паволочі та Лучина, 195 - з Макарівки, 184 - з Почуйок, 157 - з Кривого, 147 - Жовтневого, більше як по 100 чоловік із Парипс, Красногірки, Попільні, Сокільчі, 89 - з Єрчик...

Лежать у братських могилах, увінчаних обелісками, воїни - визволителі: 244 в Корнині, 147 - у Лучині, 120 - у Жовтневому, 109 - в Романівці, 82 - в Лісівцях, 57 - у Парипсах, 56 - в Попільні, 42 - в Кривому.

До Дня Перемоги в читальному залі організована книжкова виставка "Уклонімось низько до землі тим, хто в серці вічно буде жити"

/Files/images/DSC02356.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 1366

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.
Демонстраційний сайт Попільнянської центральної районної бібліотеки

вул. Б.Хмельницького, 7,
13501, Житомирська область, Попільнянський район,
смт. Попільня

Дата останньої зміни 15 Березня 2019

Фотогалерея